Суд відмовив чоловіку у зменшенні розміру аліментів на утримання доньки

9 жовтня 2019 року Соснівський районний суд міста Черкаси відмовив чоловіку у задоволенні позову про зміну розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів (доходу) на утримання неповнолітньої доньки.

В рішенні суду вказано, що чоловік звернувся з позовом до матері дитини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 2006 року з нього стягнуто аліменти на користь колишньої дружини, на утримання неповнолітньої доньки 2002 року народження в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше встановленого мінімуму. Чоловік зазначив, що на даний час проживає разом зі своїми непрацездатними батьками, які перебувають на його утриманні,  з лютого 2006 року аліменти на доньку сплачував регулярно. Однак з народженням другої дитини у другому шлюбі, яка потребує належного матеріального забезпечення, подальша сплата аліментів у повному розмірі є неможливою. Зокрема, вказував на те, що він тимчасово не працює, в Центрі зайнятості не перебуває. У зв’язку з чим, просив суд змінити розмір стягнення з нього аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Мати дівчинки, яка є відповідачем по справі, з такими вимогами батька дитини не погодилась, та вказала, що позивач спільного проживання та побуту разом зі своєю другою дружиною та другою донькою не має, яким чином він здійснює утримання своєї другої доньки ним не наведено, які витрати він несе для «забезпечення належного матеріального становища дитини» не вказано. Належних доказів утримання другої дитини (наприклад, виконавчого документу про стягнення аліментів на або інших чеків, квитанцій, показів свідків, зокрема другої дружини про утримання дитини) не надано. Також не надано позивачем доказів на підтвердження непрацездатності його батьків та участі у їх утриманні позивачем, що могло б впливати на його матеріальний стан. Також, жінка наголосила, що позивач є злісним неплатником аліментів, постійно ухиляється від виконання свого обов’язку та має заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на  лютий 2019 року складає  53 166,41 гривень, на підставі чого боржник тимчасово обмежений в праві виїзду за межі України. Крім того, відносно позивача наявне рішення суду від 2015 року про стягнення з нього неустойки за несвоєчасну сплату аліментів.

Відтак, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі правових норм, суд дійшов висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального чи сімейного стану, стану здоров`я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.

Таким чином, враховуючи те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачав підстав для задоволення вимог позивача про зміну розміру аліментів, а тому відмовив в задоволенні позову.

Наразі рішення суду не набрало законної сили, воно може бути оскаржене протягом 30 днів.

За повідомленням прес-служби суду