Соснівський суд захистив право власності онука на квартиру покійної бабусі

Визнати за позивачем в порядку спадкування право власності на квартиру, - таке рішення ухвалив Соснівський районний суд міста Черкаси 11 листопада 2019 року за результатами розгляду цивільної справи про визнання права власності на спадкове майно.

В рішенні суду вказано, що черкащанин звернувся до суду з позовом до Другої Черкаської нотаріальної контори, Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що він є внуком покійної С., яка померла 2011 року. Від самого народження та до самої смерті бабусі він постійно проживав разом з нею, вони вели спільне домашнє господарство. В дитинстві бабуся допомагала доглядати його та опікувалась ним разом з його батьками. Батько позивача, який був сином його бабусі, помер коли позивач був ще дитиною. З моменту смерті бабусі і по теперішній час онук проживає в її квартирі. Заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини він не подавав, оскільки в той час він був неповнолітнім, йому було 15 років. Він постійно вважав, що він є власником квартири і що його мама все зробила для оформлення його права власності. Тим більше, що він постійно проживав та нині проживає у бабусиній квартирі, яку він вважав своєю. Про те, що його мати в його інтересах не подала заяви та не оформила спадщину після смерті бабусі він дізнався лише в липні 2018 року, коли їм зателефонували з суду та повідомили, що міська рада подала позов про визнання спадщини відумерлою. На даний час рішення по вищевказаній справі не прийнято. Він звернувся до Другої Черкаської нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про спадщину. Проте у відповідь отримав відмову. Тому, позивач звернувся до суду та просив визнати за ним право власності на спадкове майно – квартиру, що залишилась після смерті його бабці.

Судом встановлено, що позивач  є внуком покійної С.  Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно покійній С. належала квартира в м. Черкаси. Після смерті С. в серпні 2011 року відкрилася спадщина на майно – квартиру в м. Черкаси. На момент відкриття спадщини позивач був неповнолітнім (15 років). Позивач звертався до Першої черкаської державної нотаріальної контори з заявою щодо спадкування після смерті С. однак отримав відмову.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Актом, засвідченого сусідами, підтверджується факт проживання позивача разом зі своєю бабусею у вказаній квартирі з самого народження позивача до моменту смерті бабусі. Цей факти підтвердили й допитані в судовому засіданні свідки, які також вказали що онук продовжив жити у вказаній квартирі і після смерті бабусі до теперішнього часу, він постійно допомагав своїй бабусі по домашньому господарству, доглядав за нею.

Матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження доводів позивача щодо його проживання разом зі спадкодавцем та підтверджено копією свідоцтва про народження останнього, що він на час відкриття спадщини був неповнолітнім, а тому наявні підстави вважати, що позивач прийняв спадщину після смерті С. на підставі того, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.  Іншим чином позивач не міг реалізувати своїх спадкових прав щодо майна його померлої бабусі, а тому звернення до суду та обраний ним спосіб захисту прав відповідають вимогам Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги до Другої Черкаської нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно не підлягають до задоволення, оскільки Друга Черкаська нотаріальна контора не є належним відповідачем в даному випадку, оскільки не порушував право позивача.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд прийшов до висновку що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та вирішив позовні вимоги до Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно – задоволити і визнати за позивачем в порядку спадкування право власності на квартиру у м. Черкаси.

На даний час рішення не набрало законної сили, воно може бути оскаржене протягом 30 днів.

За повідомленням прес-служби суду