Соснівський районний суд міста Черкаси спростовує недостовірну інформацію, поширену інтернет - виданням «18000»

Інтернет - виданням «18000» 26 березня 2019 року було поширено недостовірну інформацію стосовно конкретного кримінального провадження під заголовком « Черкаський суд покарав викладачку за хабар штрафом, меншим за розмір хабара.»

Вказана інформація висвітлено однобоко, спотворює дійсність, викривлює факти і не в повній мірі відображає всі обставини кримінальної справи та створює хибне враження, про те що суд застосував покарання у вигляді штрафу за хабар.

Прес-служба Соснівського районного суду вважає за необхідне довести до громадськості інформацію, яка повно, всебічно та об’єктивно відобразить суть кримінальної справи та призначеного покарання.

19 березня 2019 року Соснівський районний суд міста Черкаси визнав винною Аліну Балицьку у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України (Шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому ) та призначив їй покарання у виді штрафу, в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривень, в дохід держави.

Обвинувачена на момент вчинення кримінального правопорушення працювала на посаді начальника кафедри психології діяльності в особливих умовах факультету цивільного захисту Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.

Органом досудового слідства дії обвинуваченої кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Однак, суд вважає, що обвинувачена Балицька А.А. не є суб’єктом злочину, при викладених обставинах, по пред’явленому їй обвинуваченню за ч.3 ст.368 КК України, оскільки нею не вчинялось дій, які могли бути виконані з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків.

Судом було встановлено, що викладач в березні 2018 року ввела в оману студента, під час зустрічі з яким запропонувала останньому передати їй грошові кошти у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень за допомогу з її боку у виготовленні контрольних робіт, вирішення питання щодо відсутності студента на начитці лекцій, сприяння в складанні сесії.

Згодом, обвинувачена під час зустрічі зі студентом в приміщенні службового кабінету заволоділа майном останнього у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень за зобов’язання, які не збиралася виконувати, оскільки не мала можливості в межах наданих їй службових повноважень їх виконати, а саме: вплив на працівників та викладачів Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України на прийняття позитивних для студента рішень під час здачі іспитів і заліків, а також за виготовлення для нього контрольних робіт та вирішення питання щодо його відсутності на начитці лекцій.

На думку суду, сама по собі методична допомога в оформленні контрольних робіт, не може вважатися діями, які можуть бути вжиті виключно завдяки службовому становищу Аліни Балицької, оскільки могли бути вчинені незалежно від наявності у особи організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків.

Висновок Верховного суду щодо застосування кваліфікуючої ознаки ч.3 ст.368 КК України - «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» викладений в постанові від 04.10.2012 № 5-14кс12.

У вказаній постанові Верховний Суд України констатував, що із законодавчого визначення розуміння вимагання хабара ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання хабара виключається.

В ході судового розгляду не здобуто об'єктивних доказів, які б могли свідчити про вимагання грошових коштів зі сторони Балицької А.А., зокрема про створення саме нею умов, які б мали ознаки вимагання грошових коштів у студента за отримання прийняття позитивних для останнього рішень під час здачі іспитів, заліків, контрольних робіт.

Суд прийняв до уваги той факт, що Балицька А.А. не викладала у вказаного студента, а взагалі працювала на іншій кафедрі – психології, і ніякого відношення до прийняття заліків, іспитів та зарахування контрольних робіт не мала.

Також судом встановлено, що студент приніс гроші і Балицька А.А. їх взяла. Тобто, обвинувачена, діючи у своїх особистих інтересах, шляхом обману заволоділа грошима студента в сумі 2000 гривень.

З викладеного суд зробив висновок, що передача грошей студентом обвинуваченій Балицькій А.А. була обумовлена обманом, який суд вважає способом вчинення цього шахрайства.

Суд вважає, що в діях обвинуваченої, які проявилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди наявний склад злочину передбачений ч.2 ст.190 КК України, тому саме за цією статтею необхідно кваліфікувати дії обвинуваченої, перекваліфікувавши пред’явлене досудовим слідством обвинувачення з ч.3 ст.368 КК України.

Проте, у вказаній публікацій інтернет-видання «18000» чомусь зовсім не звертає увагу читача та не вказує на те, що стороною обвинувачення не було доведено факту вимагання хабара, та не надано доказів, які могли б підтвердити такий факт і саме тому суд здійснив перекваліфікацію обвинувачення.

При цьому, за коментарем чи інформацією з даного приводу журналісти до прес-служби суду не зверталися.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , частини 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини 1 статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в частині 1 статті 62 Конституції України, частині 1 статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Тому сам факт кваліфікації органом досудового слідства дій обвинуваченої як вимагання хабара не дає підстав для поширення інформації, що вона вчинила цей злочин, адже в судовому розгляді вину не доведено.

З огляду на зазначене, закликаємо ЗМІ  дотримуватися балансу між правом на свободу вираження поглядів та правом на незалежний і безсторонній суд, встановленим статтею 6 зазначеної Конвенції. 

Публікації мають містити повний виклад всіх фактів, для того щоб читачі мали змогу самі зробити висновки та надати оцінку тим чи іншим діям, а не отримували вже сформовану суб’єктивну думку певного видання.

Посилання на публікацію: https://18000.com.ua/strichka-novin/cherkaskij-sud-pokarav-vikladachku-za-xabar-shtrafom-menshim-za-rozmir-xabarya/

За повідомленням прес-служби суду